Історія одного з перших виробників бомбосховищ на українському ринку

Бомбосховища на українському ринку вперше сертифікував спільний проєкт "Будинок хоббіта" від компаній "Індустрія ЛВ" та "Хоббіт хаус". Виробництво запустили у квітні 2022 року. Перші два місяці бомбосховища виготовляли на склад через відсутність замовлень. З червня почалися продажі.

"Ми виставили взірці на трасі, яка веде зі Львова до Рави-Руської, та на трасі неподалік Бродів, давали рекламу на білбордах, запустили сайт", – розповідає засновник компанії "Індустрія ЛВ" Володимир Креховецький.

Зараз сховища виготовляють на відкритому майданчику, а взимку перейдуть у приміщення. Підприємці інвестували у виробництво понад 3 млн грн. "При проєктуванні ми вивчали радянські зразки, ізраїльський досвід, спілкувалися з офіцерами, які мали досвід воєнних дій в Югославії", – додає бізнесмен.

Коли почалася війна, працівники обох підприємств відновили бомбосховища для захисту від ядерного вибуху, яке 30 років було зачинене. "Я собі поставив питання: а що роблять ті, у кого нема таких укриттів? Ми знайшли вихід: розробити мобільне бомбосховище", – згадує Креховецький.

Підприємці продали школам, дитсадкам та обладміністраціям понад 60 укриттів. "До 1 вересня відкривалися тільки ті школи, які мали сховища. Були школи, які пристосовували підвальні чи інші господарські приміщення, але багато сільських таких приміщень не мали", – пояснює підприємець.

Фінансують придбання бомбосховищ та їх облаштування місцеві органи влади. Деякі роблять це централізовано. Так, Хмельницька ОВА за кошти обласного бюджету планує купити велику кількість бомбосховищ і роздати їх районам.

Потреба в будівництві бомбосховищ доволі гостра. На Хмельниччині, яка увійшла в п’ятірку найкращих регіонів за станом підготовки укриттів у навчальних закладах, власні бомбосховища мають лише 42,8% шкіл.

За словами Креховецького, кожен третій покупець бомбосховища – бізнесмен, кожен десятий – приватна особа. Дехто використовує виріб як льох, сауну, винний погріб. Серед замовників є готелі, які переобладнують сховища на готельні номери або сауни. Два такі укриття компанія відправляє в Карпати.

Підприємець зазначає, що компанія взяла за основу норми ДСТУ щодо будівництва таких об’єктів. Ці норми не передбачають вогневих випробувань, тому їх не проводять. Стіни укриття мають товщину 10 см, верх у формі купола – 15 см. Округла форма верхньої частини захищає від вибухової хвилі.

Бомбосховище виготовляється із спеціальної марки бетону, який використовується при будівництві об'єктів з підвищеними вимогами до якості та міцності. Також у виробництві використовується термічно зміцнена арматура з легованих низьковуглецевих сталей діаметром щонайменше 10 мм.

Основний модуль "Будинку хоббіта" має площу 10 кв м. Норми передбачають 0,6 кв м на особу. Тобто в бомбосховищі можуть розміститися до 15 людей.

Базова версія має невеликий тамбур з двома дверима та одним виходом. Фірма пропонує 12 модифікацій сховищ. Там можна поставити лавки та столи. Можна встановити санвузол, але для цього потрібно придбати окремий модуль.

"Ми розробили опцію, коли вентиляційна труба має спеціальне покриття, яке завдяки правильному заломленню дозволяє забезпечувати укриття природним світлом у разі відсутності електроенергії", – зазначає Креховецький.

Бетонні конструкції радять заглиблювати мінімум на метр, оптимально – на півтора метра. Ґрунт, який вибрали для котлована, насипається зверху. Так сховище набуває форми будиночка хоббітів. Звідси і назва компанії.

"Коли потрібне бомбосховище на 150 дітей, а це середня сільська школа, то купують десять модулів. Вони стикуються між собою", – пояснює підприємець.

"Будинок хоббіта" коштує 198 тис грн, оздоблення – ще близько 70 тис грн. Креховецький прогнозує, що попит на сховища буде тривалим. За його словами, державні норми забороняють приймати в експлуатацію житло та інші об’єкти без укриттів. Його ж компанія забезпечує сховищами довоєнні об’єкти.

https://www.epravda.com.ua/